Десь за вікном кружляє пожовкле листя. Утворивши коло, воно витанцьовує вальс. Гроно калини тихенько постукує у скло: то вітер прокинувся і прогулюється містом. Осінь…
Я порівнюю себе саме з осінню – розважливою панною у довгій золотавій сукні із парасолькою в руці. Вона – некваплива, розсудлива, досвідчена жінка, яка за своїми тендітними плечиками має певний життєвий досвід і перспективу на майбутнє. Вона завжди готова до змін і, як справжня модниця, експериментує із новинками: ще вчора була вдягнена у зелену сукенку, сьогодні вранці приміряла вогняно-жовту спідницю, а на вечір підготувала розкішну багряну сукню. Осінь – мрійлива, задумлива панянка, іноді меланхолійна, спокійна та щира, відкрита та щедра. Так само і я – мрійник із душею людини часів лицарства, що живе у 21 столітті. Осінь – пора філіжанки запашної свіжозвареної кави із малиновим тістечком, пора теплої ковдри із клубочком котика на руках, пора книжки з історичним романом і приємної меланхолії. Це час творчості, роздумів і спогадів.
Колись із-під пера Пушкіна вийшли чудові рядки: «І з кожною осінню я розквітаю знову». Так і я з приходом різнобарвної пори відчуваю оновлення своєї душі, особистості, життя. Люблю зміни у всьому, тому намагаюсь йти в ногу із часом не лише в повсякденному житті, а й у професійній сфері. Моя професія – частина моєї особистості. Ще з дитинства мріяла стати вчителем – провідником дітей у доросле самостійне життя. Ми, педагоги, - яскраві факели вічного вогню, що запалюють маленькі іскорки по всьому світу. Приємно відчувати та спостерігати, як ти змінюєш чиєсь життя бодай однією посмішкою, теплим словом, доброю порадою. Бути вчителем зарубіжної літератури – це не лише писати конспекти та читати книжки; це, перш за все, знаходитися у центрі всесвітньої мудрості, людського досвіду та безкінечних мандрів. Я обожнюю відкривати перед своїми учнями новий світ – світ літератури, в якому вони дізнаються про різних відомих персоналіїв, іншомовні країни та їх культуру. Тому в своїх руках завжди тримаю золотий ключик, який допомагає у викладанні предмета, – інноваційні технології, різноманітні презентації, інтерактивні форми та методи роботи. Для того, щоб зробити кожний урок цікавим, пізнавальним і корисним, багато читаю додаткової літератури, користуюся фаховими виданнями, ресурсами Інтернету і досвідом колег. Та, мабуть, одним із найважливіших інструментів є моє хобі – подорож. Відвідуючи різні міста, архітектурні пам’ятки, музеї та історичні місця нашої країни, я вбираю кожну крупинку цікавої інформації, щоб поділитися нею з учнями. Так ми обмінюємося досвідом, враженнями, відчуттями, порівнюючи різні твори, життєві лінії письменників, сюжетні повороти та долі героїв книг.
За роки своєї праці зрозуміла одну важливу річ: «Бачить одне лиш серце, найголовнішого очима не побачиш». Тому я намагаюся розгледіти в кожному учню його талант, розвинути здатність крізь буденність побачити красу і допомогти зрозуміти, в чому сенс життя.
Портфоліо. ПЕРЕГЛЯНУТИ
